Я був би дуже вдячним якби ви, шановний
Gorbachov поділилися деталями виготовлення графітового екрану на обмотках. До цього я графітив корпуси, графіт + лак НЦ. Лише для Термінатора я екранував обмотки харчовою фольгою і мотав поверх ізоляційну стрічку. Обмотки при цьому не просочував нічим, ні смолою, ні клеєм, і не було ніяких глюків. Прочитавши майже всю тему Артура і, зокрема, ваші пости, і думаю, що графітити обмотки - це кращий варіант, адже можна зекономити на вазі датчика через меншу товщину заливки та досягти кращого зведення балансу. Що скажете? Можливо у вас залишилися фото процесу? І який компонент ви використовуєте для розведення графіту? Десь читав колись, що ПВА використовували наші колеги... У мене є флакон клею Дракон. Колись хотів фінішну зробити заливку ним, але він виявися якимось крихким і неміцним зовсім. Крім того, складність виготовлення екрану викликає наявність компенсаційної обмотки. Як з нею бути? Чи в даному разі краще все таки корпус заграфітити? Вибачаюся за стільки питань.
Навіть не знаю, чи можливо примінити спосіб екранування контурів в датчику з компенсаційним контуром. Але спробувати можна.
Суть в чому полягає? Мотаємо контури (я роблю це на твердому пінопласті з зубочистками), тут же на зубочистках обв'язую їх нитками. Так вони краще зберігають потрібну нам форму після знімання їх з зубочисток. Тоді закладаю контури в корпус (корпус вже з кабелем), розправляю і підрівнюю як мені потрібно, підпаюю кінці, пробую як зводяться контури, відлаштовую фазу на ферит і грубо проводжу тести по повітрю, дивлюся як веде себе датчик. Якщо все влаштовує, то беру "супер клей" (саме краще 505-й, бо він дуже рідкий) і маленкими крапельками капаю на контури, щоб зафіксувати їх форму (обережно з випарами клею! дуже ріже очі, бажано все робити на витянуту руку і меньше дихати). Через 10-15 хв витягую контури з корпусу, ложу їх на рівну поверхню (в мене це скло), якщо потрібно підрівнюю їх по площині, і вже конкретно просочую тим же 505-м клеєм. Потім, по бажанню, можна обдерти нитки. Колотимо епоксидку і пензликом промащуємо наші контури. Даємо висохнути. Тоді беремо паперову клейку стрічку в будівельному магазині, вибираємо найвужчу яка є, і починаємо акуратно обмотувати нею контури таким чином, щоб кожен наступний виток перекривав попередній на половину. Виходить, типу, 2 шари стрічки за один прохід. Обійши один раз контур, обірвали стрічку, і мотаємо ще один такий шар. В сумі отримуємо 4 шари стрічки.
Готуємо лужонку: Особисто я роблю її із жилок багатожильного дроту для електромереж. Беремо жилку, розтягуємо її між цвяхами на дошці і з допомогою флюсу чи каніфолі лудимо максимально ретельно. Після лудіння максимально ретельно знімаємо залишки флюсу, це дуже важливо!
Кріпимо лужонку на контури таким чином: прикладаємо кінець десь близько біля виводів контуру (2-3 см від них) фіксуємо парою витків нитки до контура і капаєм маленьку крапельку супер клею. (ні в якому разі не можна фіксувати її на "зкрутку" навколо контуру! Це буде, свого роду, КЗ виток! Фіксуємо кінчик тільки ниткою!). Далі з кроком в 2-2,5 см. обмотуємо лужонкою наш контур, доходимо до наших виводів, підпаюємо до лужонки провідник (бажано використовувати МГТФ), і в місці спайки знову фіксуємо нашу лужонку до контура ниткою з супер клеєм.
Готуємо "мазюку" для екрану: я використовую "Дракон", графітову щітку від якогось потужного електрогенератора і спирт (аптечний). Ще в якості графіту непогано себе зарекомендували грифелі від будівельних олівців, тільки потрібно вибирати най м'якіші (2В, 3В і т. д....). Натираю графіт на крупному напилку, або на наждачному папері зернистістю 120-180. Пропорції не скажу, завжди "на глазок". Консистенція рідкої сметани.
Опір екрану підбираємо таким чином: клеїмо шматочок нашої паперової стрічки на щось, і пензликом наносимо на неї мазок. Дивимось як воно розтикається, чи не потрібно добавити спирту, або навпаки клею. На жовтій стрічці це дуже добре видно. Шар має получитись не прозорий і не дуже товстий, поверхня мазка має бути, як би, бархатиста і рівномірна. Даємо мазку просохнути хвилин 20-30 і міряємо опір. На відстані в 1 см. між щупами опір має бути від 800 Ом до 1,2 кОм. Якщо резултат сильно відрізняється - відповідно добаляємо в "мазюку" або графіту, або клею зі спиртом. Знову повторюємо тест. Не забуваємо перед використанням "мазюки" перемішувати її! Графіт дуже швидко осідає на дно.
Наносимо нашу "мазюку" на контур: Починаємо з того місця, де закріплений початок лужонки, і акуратно, постійно перемішуючи пензликом "мазюку" поступово ідемо по всьому контуру (якщо десь побачили тонкий шар, не намагайтесь його поправити, можете все зіпсувати. Краще це зробити після того, як шар висохне) Коли обійшли весь контур по колу, не доходячи пару сантиметрів до нашого початку, треба зробити оду операцію. До цого моменту наш "початок" вже достатньо підсох, і нам потрібно намотати по верх нього пару витків стрічки, щоб можна було нанести кінець екрану поверх початку з напуском десь в 1-1,5 см. Цого буде достатньо. Даєм екрану висохнути, де потрібно можна підмастити прогалини. Після сушки обов'язково продзвонюємо кінці контура і екрана на предмет відсутності між ними КЗ.
Ящо щось кардинально пішло не так, просто обдираємо один слой стрічки з невдалим екраном, і переробляємо все по новому

(в мене на початку таке бувало

)
Ну а в варіанті із компенсаційним контуром, думаю, все буде приблизно те саме, тілки один із контурів можна відразу заграфітити, а інший вже графітити разом із компенсаційним. Звичайно ж після того, як все буде зведено.